Не підкоримось!

Коли на підході до центру Києва Вас зупинить міліціонер і буде вимагати у вас документи і довідку про місце роботи, щоб вирішити чи дозволити Вам пройти далі – не дивуйтесь. Це не комендантська година і не початок бойових дій – це в Київ знову приїхали російські наглядачі. І не важливо – в піджаках вони, чи в рясах.

Якщо на Ваших очах Беркут в бойовому обладунку, з допомогою палиць і чобіт затягує в машину молодих хлопців і дівчат – не дивуйтесь. Це не терористи і не вбивці – це люди, які наважились захищати гідність. Особисту, свого народу. Своєї держави.

Якщо московський мер на території України проголошує, що одне з міст твоєї держави було і буде російським, а його офіційно запрошують на День народження Президента України – не дивуйся. Тепер Україною керує колоніальна російська адміністрація.

Відвикли від такого приниження і зневаги? Звикайте. Так буде доти, доки при владі в Україні будуть московські наймити.

Так, Україна в Україні зараз програє. Українців зневажають і обдирають, як і кожен народ у підкореній колонії. Цінами на газ, на комунальні послуги, позбавленням власної історії, особистої, національної гідності. Горе переможеним! Але вірю, – це не про нас!

Так, Україна зазнає важких ударів. Але я переконаний – зупинити навалу і здачу держави ми зможемо! Для цього кожен з нас повинен не втрачати особистої гідності. Як вільна людина, як громадянин, як українець!

Маємо зрозуміти – таку навалу не зможуть зупинити лише політики. Це зможемо тільки ми всі разом – десятки мільйонів українців. Як ми це зробимо, яким буде шлях нашої перемоги – покаже час. Зараз головне внутрішньо не здатися, не підкоритись.